У Києві обговорили висновок експертів Ради Європи щодо Закону України "Про Вищу раду правосуддя" та Регламент Ради

У Києві відбулося публічне експертне обговорення висновку експертів Ради Європи щодо Закону України «Про Вищу раду правосуддя» та ключових положень Регламенту Ради.

Презентував Регламент Вищої ради правосуддя учасникам обговорення член Вищої ради правосуддя Анатолій Мірошниченко, наголосивши, що робота над Регламентом триває, оскільки у процесі застосування Закону України «Про Вищу раду правосуддя» виникають нові питання, відповіді на які члени Ради знаходять через зміни до цього документа.

«У цілому Регламент за змістом та структурою відповідає Закону України «Про Вищу раду правосуддя» – в ньому врегульовано процедурні питання діяльності ВРП. Водночас багато функцій, покладених на ВРП Законом України «Про Вищу раду правосуддя», є для нас новими, тому на сьогодні важко передбачити, який напрям тлумачення Закону буде правильний, як складеться практика. У багатьох питаннях ми свідомо утрималися від фіксування теоретичного бачення, як має виглядати та чи інша процедура», – зазначив Анатолій Мірошниченко.

Анатолій Мірошниченко зупинився на проблемних та спірних питаннях, деякі з них поки що не відображені в Регламенті. З-поміж таких питань доповідач виокремив і питання відкритості діяльності ВРП.

«Є об’єктивна суперечність між прагненням забезпечити якомога більшу прозорість у діяльності Ради і прагненням не підірвати авторитет правосуддя шляхом винесення на широкий загал питань притягнення до відповідальності суддів, особливо на ранніх стадіях дисциплінарного провадження», – зауважив Анатолій Мірошниченко.

На сьогодні ВРП дотримується такого підходу: відкритим для суспільства є розгляд дисциплінарних проваджень, починаючи зі стадії відкриття дисциплінарної справи, засідання відбуваються відкрито, проте без онлайн-трансляцій. А.Мірошниченко наголосив, що максимального рівня відкритості розгляд дисциплінарних справ набуває на стадії перегляду Вищою радою правосуддя у пленарному складі: засідання є відкритими і транслюються в мережі Інтернет, записи оприлюднюються на сайті ВРП.

Водночас навіть за такого підходу ВРП наражається на критику, до того ж із різних боків: з одного боку, представники суспільства наголошують на необхідності онлайн-трансляції і засідань Дисциплінарних палат; з іншого боку, є думка, що розгляд дисциплінарної справи і можливість опитування свідків заперечують можливість транслювання засідання в режимі реального часу. Загальний підхід до допиту свідків полягає в тому, що вони повинні допитуватись окремо один від одного і не знати про те, що сказав інший.

Із питанням відкритості пов’язане ще одне важливе питання – доступу до матеріалів дисциплінарного провадження, яке теж потребує вирішення.

Крім того, А.Мірошниченко наголосив, що проблемним є й питання складу Дисциплінарних палат ВРП. За його словами, оскільки Закон вимагає забезпечити більшість суддів під час розгляду дисциплінарної справи, то Рада сформувала палати у складі чотирьох осіб, двоє з яких є суддями. Однак у разі якщо один із членів палати є доповідачем, то він не може брати участі у голосуванні. «У такому випадку постає питання, чи можна вважати нормальною ситуацію, коли більшість із тих, хто голосує, не є суддями, – зазначив А.Мірошниченко. – Поки що ВРП дотримується практики введення у таких випадках до складу палат додаткових членів – суддів, але це покладає додаткове навантаження на тих членів ВРП, які є суддями».

Також до дискусійних питань належить і характер участі доповідача під час прийняття рішення Дисциплінарною палатою: чи він лише не бере участі в голосуванні, чи не може бути присутнім також у нарадчій кімнаті під час обговорення та прийняття рішення. Наразі члени Дисциплінарних палат дійшли згоди, що доповідач не голосує і не бере участі в обговоренні, але це не дає змоги поставити доповідачеві додаткові питання, якщо вони виникають. На думку членів ВРП, це питання можливо вирішити шляхом детального розмежування у Регламенті цих стадій розгляду дисциплінарної справи.

Окрему увагу під час обговорення було приділено процедурному унормуванню у Регламенті реалізації повноваження Ради щодо забезпечення незалежності суддів. На сьогодні Регламентом визначено лише процедурні питання, яким чином треба розглядати повідомлення про втручання у діяльність суддів.

Експерт Ради Європи, професор права Університету Комплутенсе (Мадрид, Іспанія) Лорена Бахмайєр Вінтер під час обговорення зазначила, що на сьогодні експерти можуть надати лише попередні коментарі щодо Регламенту, аналітична робота над цим документом триватиме.

«Водночас у Регламенті Ради ми не помітили моментів, які б викликали тривогу чи свідчили про несумісність із Законом «Про Вищу раду правосуддя». У Регламенті високий рівень деталізації процедур, це нам не дуже подобається, але це типово для України і суттєвих проблем не створює», – зазначила Лорена Бахмайєр Вінтер.

Лорена Бахмайєр Вінтер зупинила увагу на питаннях, які необхідно роз’яснити, а саме щодо співвідношення між дисциплінарною та кримінальною процедурами стосовно судді. На думку експерта, якщо ці дві процедури йдуть паралельно, то тоді при накладенні санкцій треба брати до уваги загальний принцип: людину не можна покарати двічі за один і той же вчинок. Ще одне важливе питання, на думку експерта – встановлення у Регламенті чітких критеріїв обчислення строків притягнення до дисциплінарної відповідальності.

Щодо функції ВРП із захисту незалежності суддів Лорена Бахмайєр Вінтер зазначила: «Повинно бути дуже чітке єдине тлумачення, що таке «втручання в незалежну діяльність судді. Якщо суддя працює належним чином, він має бути захищеним, але має бути й відповідальність».

«Вища рада правосуддя має чітко заявити: «Будь-яка публічна заява або вислів представника виконавчої влади, яка дискредитує судову владу, є втручанням в незалежну діяльність судової влади». Це має бути чітко зазначено якщо не в Законі, то прописано в Регламенті ВРП», – вважає Лорена Бахмайєр Вінтер.

Експерт РЄ, голова окружного суду Флорідсдорф (Відень, Австрія), член Консультативної ради європейських суддів Герхард Райснер, зауважив, що деякі проблемні моменти, озвучені під час обговорення Регламенту, слід врегулювати шляхом внесення змін до Закону України «Про Вищу раду правосуддя».

«Безперечно, після застосування Закону на практиці будуть виникати потреби у його вдосконаленні. Дуже добре, що Регламент виписаний таким чином, що його можна змінювати, для цього потрібне голосування більшості членів ВРП. Таким чином, існують ефективні механізми для імплементації законодавства», – Герхард Райснер.

Експертне обговорення відбулося завдяки сприянню Проекту Ради Європи «Підтримка впровадженню судової реформи в Україні». Участь у заході взяли: експерт Ради Європи, голова окружного суду Флорідсдорф (Відень, Австрія), член Консультативної ради європейських суддів Герхард Райснер, професор права Університету Комплутенсе (Мадрид, Іспанія) Лорена Бахмайєр Вінтер, начальник відділу з питань реформи сектору правосуддя Департаменту з питань виконання рішень Європейського суду з прав людини Павло Пушкар, а також працівники Департаменту співробітництва і правової співпраці Ради Європи – начальник відділу з питань реформи сектору правосуддя Департаменту співробітництва і правової співпраці Ради Європи Ліліт Данегян, керівник проекту РЄ «Підтримка впровадженню судової реформи в Україні» Андрій Кавакін та менеджер проекту Інна Ліньова.